ƒемограф≥чна ситуац≥¤:
сучасн≥ проблеми та перспективи
« посланн¤ ѕрезидента ”крањни до
¬ерховноњ –ади ”крањни
'ѕро внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ становище
”крањни у 2002 роц≥'
Ќаселенн¤, його
соц≥альне самопочутт¤ та розвиток Ї визначальною ознакою
сусп≥льства, основою могутност≥ держави. “ому демограф≥чна сфера
завжди Ї об'Їктом пильноњ уваги пол≥тик≥в та громадськост≥. ¬
”крањн≥ сучасна демогра-ф≥чна ситуац≥¤ викликаЇ занепокоЇнн¤.
—короченн¤ чисельност≥ населенн¤, зниженн¤ тривалост≥ житт¤ ≥
народжуваност≥, в≥д'Їмне сальдо м≥грац≥њ стали характерними ознаками
демограф≥чноњ ситуац≥њ дев'¤ностих рок≥в.
ѕричини цього мають ≥сторичне
кор≥нн¤ ≥ накопичувалис¤ прот¤гом тривалого часу. «а оц≥нками
експерт≥в, перша та друга св≥тов≥ в≥йни, три голодомори (1921,
1932-1933, 1947 рр.), форсована ≥ндустр≥ал≥зац≥¤, примусова
колектив≥зац≥¤, масов≥ репрес≥њ 30-50-х рр., „орнобильська
катастрофа, зат¤жна системна криза 90-х рр. вкрай негативно вплинули
на нормальний процес демограф≥чноњ трансформац≥њ, призвели до
пом≥тних деформац≥й складу населенн¤, передчасноњ смерт≥ близько 16
млн. ос≥б. ” поЇднанн≥ з≥ зниженн¤м народжуваност≥ ще в 60-х рр. це
обумовило вичерпанн¤ демограф≥чного потенц≥алу, що врешт≥-решт
призвело до високого р≥вн¤ стар≥нн¤ ≥ депопул¤ц≥њ.
Ќа в≥дм≥ну в≥д економ≥чно
розвинених держав в ”крањн≥ (¤к ≥ в колишньому —–—–) з к≥нц¤ 60-х
рр. тривал≥сть житт¤ населенн¤ зазнавала хвилепод≥бних зм≥н -
пер≥оди зниженн¤ смертност≥ зм≥нювалис¤ њњ зростанн¤м.
Ќа ¤к≥сний склад населенн¤
негативно вплинули м≥грац≥йн≥ процеси. ’оча впродовж 70-80-х рр.
сальдо обм≥ну населенн¤ ”крањни з ≥ншими республ≥ками —–—– не
перевищувало 100 тис. ос≥б на р≥к, але той факт, що вињжджали на
роботу в рег≥они —иб≥ру, ƒалекого —ходу, райньоњ ѕ≥вноч≥ тощо
молод≥ люди, а поверталис¤ переважно пенс≥онери - ≥стотно посилював
процес стар≥нн¤. ¬насл≥док пост≥йного в≥дбору фах≥вц≥в ≥ њхньоњ
концентрац≥њ в столиц≥ —оюзу знижувавс¤ профес≥йний та осв≥тн≥й
потенц≥ал ”крањни.
«азначен≥
процеси розвивалис¤ ≥ впродовж 90-х рр. …детьс¤ про бурхлив≥
м≥грац≥йн≥ процеси, викликан≥ розпадом Їдиноњ держави ≥ по¤вою
можливостей в≥льного перем≥щенн¤ населенн¤ у межах ≥ за меж≥
територ≥њ крањни; зниженн¤ народжуваност≥ внасл≥док передус≥м
економ≥чних ≥ соц≥опсихолог≥чних чинник≥в; зростанн¤ смертност≥
населенн¤ працездатного в≥ку при стагнац≥њ показник≥в у
п≥сл¤працездатному в≥ц≥ ≥ зниженн≥ у допрацездатному. ѕроте,
починаючи з 2001 р., зростаЇ середн¤ тривал≥сть житт¤.
¬одночас, оц≥нюючи характер
демограф≥чних зрушень, що в≥дбулис¤ у м≥жпереписний пер≥од (в≥д 12
с≥чн¤ 1989 р. - дати останнього ¬сесоюзного перепису населенн¤ до 5
грудн¤ 2001 р. - дати першого ¬сеукрањнського перепису), важливо
враховувати суттЇв≥ структурн≥ зрушенн¤: зростанн¤ частки ос≥б
похилого в≥ку ≥ зменшенн¤ активноњ репродуктивноњ та працездатноњ
частки у склад≥ населенн¤, що Ї загальною демограф≥чною тенденц≥Їю
розвинених крањн. ÷е знижуЇ загальний коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ ≥
зб≥льшуЇ коеф≥ц≥Їнт смертност≥ населенн¤.
ѕерел≥чен≥ фактори у своњй
сукупност≥ визначають особливу складн≥сть демограф≥чноњ ситуац≥њ в
”крањн≥.
“аким чином перед
¬ерховною –адою ”крањни та аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни стоњть
завданн¤ опрацювати та затвердити вже у поточному роц≥ омплексну
програму актив≥зац≥њ нац≥ональноњ демограф≥чноњ пол≥тики до 2025 р.
–еал≥зац≥¤ ц≥Їњ програми маЇ стати визначальним пр≥оритетом
д≥¤льност≥ орган≥в виконавчоњ та законодавчоњ влади ¤к у центр≥, так
≥ на м≥сц¤х. ќсобливо важливим Ї п≥двищенн¤ р≥вн¤ наукових
досл≥джень з актуальних проблем демограф≥чноњ пол≥тики, њх
квал≥ф≥коване ≥нформац≥йне забезпеченн¤. ѕор¤д ≥з створенн¤м
необх≥дних економ≥чних умов сл≥д сконцентрувати зусилл¤ на включенн≥
демограф≥чних пр≥оритет≥в (в≥тальних, репродуктивних, м≥грац≥йних)
до духовноњ сфери сусп≥льства. ” ранг державноњ пол≥тики потр≥бно
поставити проблему попул¤ризац≥њ здорового способу житт¤,
трансформац≥њ в≥дпов≥дних культурних настанов.
1. ƒинам≥ка чисельност≥ та
складу населенн¤
«а пер≥од
м≥ж двома переписами загальна к≥льк≥сть населенн¤ ”крањни
скоротилас¤ на 3291,2 тис. ос≥б, або на 6,3% (з 51706,7 тис. до
48415,5 тис. ос≥б). Ќайб≥льша чисельн≥сть населенн¤ в ”крањн≥
ф≥ксувалас¤ на початку 1993 р. - 52244,1 тис. ос≥б. ¬≥д того часу ≥
до 5 грудн¤ 2001 р. демограф≥чн≥ втрати склали 3787,0 тис. ос≥б; 72%
цих втрат становить природне зменшенн¤ населенн¤.
«агальна чисельн≥сть
населенн¤, тис. ос≥б на початок
року
«а даними перепис≥в,
з 1989 до 2001 р. частка м≥ських жител≥в майже не зм≥нилас¤, понад
дв≥ третини населенн¤ ”крањни проживаЇ у м≥ських населених пунктах.
ƒо найб≥льш урбан≥зованих реі≥он≥в належать ƒонеччина (90%),
Ћуганщина (86%) та ƒн≥пропетровщина (83%). Ќизький ступ≥нь
урбан≥зац≥њ (менше 50%) притаманний ¬≥нницьк≥й, –≥вненськ≥й,
“ерноп≥льськ≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, „ерн≥вецьк≥й та «акарпатськ≥й
област¤м (в останн≥й питома вага м≥ського населенн¤ менше 40%).
ѕол≥пшилас¤ статева структура
с≥льського населенн¤ (¤кщо у 1989 р. на 1000 ж≥нок припадало 830
чолов≥к≥в, то у 2001 р. - 869). Ќатом≥сть через м≥грац≥йний в≥дплив
молод≥ пог≥ршилос¤ сп≥вв≥дношенн¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок серед город¤н, в
результат≥ чого зм≥ни статевоњ структури всього населенн¤ ви¤вилис¤
м≥н≥мальними: у 1989 р. на 1000 ж≥нок припадало 860 чолов≥к≥в, а в
2001 р. - 863.
” склад≥ населенн¤
спостер≥гаЇтьс¤ ¤скраво виражена перевага двох етнос≥в: 37,5 млн.
ос≥б (77,8%) Ї украњнц¤ми ≥ 8,3 млн. (17,3%) - рос≥¤нами. ѕрот¤гом
м≥жпереписного пер≥оду к≥льк≥сть украњнц≥в дещо зросла, натом≥сть
к≥льк≥сть етн≥чних рос≥¤н зменшилас¤ на чверть. ™врењ, втративши
майже чотири п'¤тих свого складу, перем≥стилис¤ з третього м≥сц¤ за
чисельн≥стю серед етн≥чних груп ”крањни на дес¤те. ¬ ц≥лому ж
перепис 2001 р. заф≥ксував представник≥в б≥льш ¤к 130 етнос≥в. ”
межах ”крањни знаход¤тьс¤ основн≥ реі≥они проживанн¤ кримських
татар, карањм≥в, кримчак≥в ≥ частково гагауз≥в.
¬перше п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни
в ”крањн≥ в≥дбулос¤ зростанн¤ питомоњ ваги ос≥б, дл¤ ¤ких украњнська
мова Ї р≥дною, тобто в≥дбувс¤ перелом тенденц≥њ руси-ф≥кац≥њ
населенн¤. ”крањнську мову вважають р≥дною 67,5% населенн¤, дл¤
29,6% р≥дною Ї рос≥йська, дл¤ 2,9% - ≥нш≥ мови. ” с≥льськ≥й
м≥сцевост≥ частка украњномовного населенн¤ становить 85,8%
(рос≥йськомовного - 9,5%), у м≥ських поселенн¤х в≥дпов≥дно 58,5% ≥
39,5%. Ћише чотири з двадц¤ти семи реі≥он≥в переважно рос≥йськомовн≥
(—евастополь, рим, ƒонеччина та Ћуганщина), у трьох реі≥онах
(«апо-р≥зька, ќдеська та ’арк≥вська област≥) к≥льк≥сть ос≥б ≥з
р≥дною украњнською та рос≥йською мовами приблизно однакова, понад
дв≥ третини населенн¤ решти двадц¤ти реі≥он≥в вважають р≥дною
украњнську мову.
ќсновним фактором
етн≥чних трансформац≥й стали м≥грац≥йн≥ процеси та зм≥ни
самосв≥домост≥ - ¤кщо за рад¤нського пер≥оду частина украњнц≥в (¤к ≥
багатьох ≥нших народ≥в) в≥дносила себе до рос≥¤н, то нин≥ вони
усв≥домлюють себе представниками основного етносу незалежноњ
”крањни.
”крањнц≥ переважають в
ус≥х реі≥онах, кр≥м —евастопол¤ та ј– рим, де найчи-сленн≥шою
етн≥чною групою Ї рос≥¤ни (в≥дпов≥дно 71,6% та 58,3%). ћайже в ус≥х
≥нших реі≥онах рос≥¤ни пос≥дають друге м≥сце за чисельн≥стю ≥ лише у
двох - четверте: на «акарпатт≥ (п≥сл¤ украњнц≥в, угорц≥в ≥ румун) та
на Ѕуковин≥ (п≥сл¤ украњнц≥в, румун ≥ молдован). ¬исока питома вага
рос≥¤н спостер≥гаЇтьс¤ також у ƒонбас≥ (38-39%), в ≥нших сх≥дних та
п≥вденних реі≥онах, на —умщин≥ (ѕутивльський район). Ќайб≥льш
етн≥чно строкат≥ реі≥они ”крањни - „ерн≥вецька, ќдеська,
«акарпатська област≥ та јвтономна –еспубл≥ка рим. —умарна питома
вага вс≥х етнос≥в, кр≥м рос≥¤н та украњнц≥в, тут становить 16-21% (в
≥нших реі≥онах не перевищуЇ
6%).
2. √устота та
розм≥щенн¤ населенн¤ територ≥Їю
крањни
”крањна належить до
держав з високою густотою населенн¤ - 80 ос≥б на 1 кв. км. Ѕ≥льш≥
показники спостер≥гаютьс¤ у сх≥дних ≥ндустр≥альних реі≥онах (у
ƒонецьк≥й област≥ - 183 особи на 1 км2), менш≥ - у п≥вн≥чних та
п≥вденних област¤х (на „ерн≥г≥вщин≥ - 39 ос≥б на 1 км2).
¬ ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ 454 м≥ста,
889 селищ м≥ського типу та 28619 с≥льських населених пункт≥в, 46
м≥ст належать до великих, тобто мають чисельн≥сть населенн¤ 100 тис.
чол. ≥ б≥льше (кр≥м того ще 5 м≥ст дос¤гали 100-тис¤чного рубежу
прот¤гом 90-х рок≥в). ” великих м≥стах проживаЇ 38,3% всього, або
56,9% м≥ського населенн¤. ѕоловина великих м≥ст зосереджена в
сх≥дних ≥ндустр≥альних реі≥онах (7 - у ƒонецьк≥й област≥, 5 - у
ƒн≥пропетровськ≥й, 4 - у Ћуганськ≥й, 3 - у «апор≥зьк≥й) ≥ в риму (3
- у склад≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, а також —евастополь). ¬
”крањн≥ нараховуЇтьс¤ 5 м≥ст-м≥льйонер≥в - ињв (2611 тис. чол.),
’арк≥в (1470 тис.), ƒн≥пропетровськ (1065 тис.), ќдеса (1029 тис.)
та ƒонецьк (1016 тис.) ≥ ще 4 крупних м≥ста - «апор≥жж¤ (815 тис.
чол.), Ћьв≥в (733 тис. чол.), ривий –≥г (669 тис. чол.) та ћиколањв
(514 тис. чол.).
–озм≥щенн¤
населенн¤ ”крањни
3. «м≥ни ¤к≥сних
характеристик
населенн¤
3.1. “енденц≥њ
р≥вн¤ осв≥ти
–≥вень осв≥ти
населенн¤ в ”крањн≥ Ї одним з найвищих серед крањн ÷ентральноњ та
—х≥дноњ ™вропи. «а питомою вагою учн≥в серед населенн¤ 15-18 рок≥в
”крањна поступаЇтьс¤ з ус≥х крањн т≥льки крањнам Ѕалт≥њ та ”горщин≥.
«рушенн¤ впродовж м≥жпереписного пер≥оду св≥дчать про ≥стотне
пол≥пшенн¤ осв≥тнього складу населенн¤. ≤стотно (на 26 %) зросла ≥
чисельн≥сть випускник≥в вуз≥в, що дозвол¤Ї оптим≥стично оц≥нювати
дальш≥ зм≥ни.
—труктура
населенн¤ в≥ком 25 рок≥в ≥ старше за р≥внем осв≥ти,
%
Ѕ≥льш осв≥ченим Ї
м≥ське населенн¤, ¤ке значною м≥рою поповнюЇтьс¤ за рахунок
навчальноњ та п≥сл¤навчальноњ м≥грац≥њ с≥льськоњ молод≥. “ак, питома
вага ос≥б з вищою (включаючи базову та початкову вищу) осв≥тою серед
м≥ського населенн¤ становить 37,9% (у 1989 р. - 34,5%), а серед
с≥льського - 17,7% (у 1989 р. - 13,3%). Ќатом≥сть частка ос≥б, ¤к≥
не мають нав≥ть повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти серед м≥ського
населенн¤ становить 26,7%, а серед с≥льського - 47,3% (у 1989 р. -
35,8 % та 60,4% в≥дпов≥дно).
¬≥д
р≥вн¤ осв≥ти значною м≥рою залежать ≥ доходи населенн¤, а отже, ≥
можливост≥ задовольн¤ти основн≥ життЇв≥ потреби, збер≥гати здоров'¤
та житт¤, ухвалювати та реал≥зовувати р≥шенн¤ щодо репродуктивноњ та
м≥грац≥йноњ активност≥. Ќайвагом≥ший вплив маЇ на¤вн≥сть повноњ
вищоњ осв≥ти.
3.2. «м≥ни
стану здоров'¤
≤стотне
зростанн¤ захворюваност≥ населенн¤ обумовлене низкою
соц≥ально-економ≥чних чинник≥в, з одного боку, та зростанн¤м у
склад≥ населенн¤ ос≥б похилого в≥ку - з другого. ≥льк≥сть уперше
зареЇстрованих хвороб (в розрахунку на 100000 населенн¤)
зб≥льшилас¤: системи кровооб≥гу - в 2,1 раза, новоутворень - на 29%,
орган≥в травленн¤ - на 26%, ≥нфекц≥йних ≥ паразитарних - на 13%, у
т. ч. активного туберкульозу орган≥в диханн¤ - вдв≥ч≥. ћайже троЇ з
кожних чотирьох ос≥б, ¤ким уперше в житт≥ встановлено д≥агноз
активного туберкульозу, - чолов≥-ки, 80% - особи працездатного в≥ку.
ƒаЇтьс¤ взнаки „орнобильська катастрофа. “≥льки за 1996-2001 рр.
к≥льк≥сть ос≥б, чи¤ ≥нвал≥дн≥сть пов'¤зана з њњ насл≥дками, зросла
б≥льше н≥ж в 1,6 раза ≥ становить майже 100 тис. ос≥б.
«агальна захворюван≥сть
населенн¤, на 100 тис. ос≥б.
«а даними 2001 р.,
лише 60% населенн¤ вважаютьс¤ умовно здоровими. –ешту становл¤ть
≥нвал≥ди та особи, ¤к≥ перебувають на диспансерному обл≥ку.
3.3. ѕоглибленн¤
демограф≥чного
стар≥нн¤
ѕроцес стар≥нн¤
населенн¤ Ї результатом передус≥м зниженн¤ народжуваност≥ та
збереженн¤ њњ впродовж тривалого пер≥оду на р≥вн≥, що не забезпечуЇ
нав≥ть простого в≥дтворенн¤ покол≥нь. ¬ економ≥чно розвинених
крањнах до цього додаЇтьс¤ вплив зростанн¤ середньоњ тривалост≥
житт¤ населенн¤. ≤стотною протид≥Їю стар≥нню населенн¤ цих крањн Ї
м≥грац≥¤, оск≥льки прињжджаЇ, в основному, молодь. ¬ ”крањн≥ ж, ¤к ≥
в б≥льшост≥ крањн з перех≥дною економ≥кою, м≥грац≥¤ посилюЇ вплив
низькоњ народжуваност≥, а пом≥тного зростанн¤ середньоњ тривалост≥
житт¤ населенн¤, особливо старшого в≥ку, не спостер≥гаЇтьс¤.
Ќин≥ питома вага ос≥б у в≥ц≥ 60
рок≥в ≥ старше в загальн≥й чисельност≥ населенн¤ становить 21,4% ≥ Ї
одн≥Їю з найвищих у св≥т≥. якщо в≥кова п≥рам≥да м≥ського населенн¤
характеризуЇтьс¤ б≥льш-менш р≥вном≥рним розпод≥лом допрацездатних,
працездатних ≥ п≥сл¤працездатних контингент≥в, то у в≥ков≥й п≥рам≥д≥
с≥льського населенн¤ ч≥тко вид≥л¤ютьс¤ 2 групи - покол≥нн¤ людей,
¤к≥ народилис¤ у пер≥од короткочасного п≥днесенн¤ народжуваност≥
середини 80-х рр., ≥ покол≥нн¤ народжених у середин≥ 30-х рр. ¬ища
пор≥вн¤но з м≥ським населенн¤м частка д≥тей серед сел¤н даЇ п≥дстави
спод≥ватис¤ на де¤ке омолодженн¤ с≥льського населенн¤ у майбутньому.
—тар≥нн¤ населенн¤ ”крањни
в 2001 роц≥
Ќайб≥льш "старим"
(частка ос≥б в≥ком 60 рок≥в ≥ старше в загальн≥й к≥лькост≥ населенн¤
перевищуЇ 24%) Ї населенн¤ ¬≥нницькоњ, ѕолтавськоњ, —умськоњ,
„еркаськоњ та „ерн≥г≥вськоњ областей. ƒо другоњ групи (частка
складаЇ 22,9-24 %) ув≥-йшли ƒонецька, ∆итомирська, ≥ровоградська,
Ћуганська та ’мельницька област≥. ƒо третьоњ групи (21,7-22,9 %)
належать ƒн≥пропетровська, «апор≥зька, ињвська, “ерноп≥льська,
’арк≥вська област≥. ƒо четвертоњ групи в≥днесено јвтономну
–еспубл≥ку рим, ¬олинську, ≤вано-‘ранк≥вську, ќдеську,
ћиколањвську, ’ерсонську, Ћьв≥вську, „ерн≥вецьку област≥ та м.
—евастополь (р≥вень стар≥нн¤ складаЇ 19,3-21,7%). Ќайб≥льш "молодим"
(частка старших ос≥б складаЇ 15,5-19,3%) Ї населенн¤ «акарпатськоњ,
–≥вненськоњ областей та м. иЇва. јле ¤кщо демограф≥чна молод≥сть
зах≥дних реі≥он≥в обумовлена в≥дносно високою народжуван≥стю, то в
иЇв≥ основним чинником Ї пост≥йний м≥грац≥йний приплив молод≥.
4. ’арактеристика
природного руху
4.1.
ѕроцес депопул¤ц≥њ
«агалом перевищенн¤
к≥лькост≥ померлих над к≥льк≥стю народжених характерно дл¤ багатьох
крањн св≥ту. «окрема, у 2001 р. в ™вроп≥ депопул¤ц≥Їю було охоплено
17 крањн, нульовий р≥вень природного приросту населенн¤ мали 5
крањн. Ѕагато крањн перебувають на меж≥ переходу до "нульового
приросту". ¬ ”крањн≥ впродовж 90-х рр. спостер≥галос¤ перевищенн¤
смертност≥ над народжуван≥стю. ¬насл≥док цього чисельн≥сть населенн¤
скоротилас¤ на 2880,7 тис. ос≥б.
≤нтенсивн≥сть природного зменшенн¤
с≥льського населенн¤ значно вища, н≥ж м≥ського. ” 2001 р. при
загальному природному зменшенн≥ населенн¤ ”крањни на 7,6% у м≥стах
воно становило 6,5, а в селах - 9,8%. ” м≥стах б≥льш≥ масштаби
природного скороченн¤ характерн≥ дл¤ чолов≥к≥в, а в селах - дл¤
ж≥нок.
«агальн≥ коеф≥ц≥Їнти
народжуваност≥ та смертност≥ населенн¤,
%
4.2. ѕад≥нн¤
народжуваност≥
«агальна
чисельн≥сть народжених зменшилас¤ з 691,0 тис. у 1989 р. до 390,7
тис. у 2002 р. (у м≥стах в≥дпов≥дно з 471,1 тис. до 248,9 тис., у
селах - з 219,9 тис. до 141,8 тис.). «агальний коеф≥ц≥Їнт
народжуваност≥ знизивс¤ з 13,3% у 1989 р. до 8,1% у 2002 р. (у
м≥стах з 13,6% до 7,7, в селах - з 12,9% до 9,0).
ѕереважна б≥льш≥сть д≥тей (82,6% у
2001роц≥) народжуютьс¤ ж≥нками в≥ком до 30 рок≥в. „ерез зниженн¤
показник≥в шлюбност≥ населенн¤ ≥ поширенн¤ незареЇстрованих шлюб≥в
(шлюб≥в де-факто) зростаЇ частка д≥тей, народжених ж≥нками, ¤к≥ не
перебувають у зареЇстрованому шлюб≥. ” 1989-2001 рр. вона зросла на
66,7% ≥ становила 18%, причому ¤кщо в 1989-1992 рр. ц¤ частка була
вищою в селах, то з 1993 р. - у м≥стах.
—умарний коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥
(к≥льк≥сть д≥тей, народжених одн≥Їю ж≥нкою впродовж всього житт¤)
зменшивс¤ з 1,9 в 1989 р. до 1,1 у 2001 р. (у т.ч. у м≥ських
поселенн¤х - з 1,8 до 0,9, тобто удв≥ч≥, у с≥льських - з 2,4 до
1,4). Ѕ≥льш≥сть шлюбних пар обмежуютьс¤ одн≥Їю дитиною.
—умарний коеф≥ц≥Їнт
народжуваност≥
«а сумарним
коеф≥ц≥Їнтом народжуваност≥ област≥ ”крањни ч≥тко розпод≥л¤ютьс¤ на
3 групи: сх≥дн≥ - з найнижчими показниками (коеф≥ц≥Їнт - менше 1
дитини: ƒонецька, Ћуганська, ’арк≥вська, ƒн≥пропетровська та
«апор≥зька област≥), зах≥дн≥ - з в≥дносно високими показниками
(1,3-1,6) та ≥нш≥ област≥ - з коеф≥ц≥Їнтом в≥д 1 до 1,3. ѕроте у
зах≥дних област¤х р≥вень вичерпаноњ пл≥дност≥ пом≥тно вищий, н≥ж в
≥нших реі≥онах ”крањни ≥ значно нижчий за межу простого в≥дтворенн¤
населенн¤ (2,2-2,3). Ћише в селах ¬олинськоњ ≥ –≥вненськоњ областей
р≥вень народжуваност≥ ще близький до зазначеноњ меж≥ ≥ становить
2-2,1. ѕри цьому спостер≥гаЇтьс¤ майже зворотна залежн≥сть м≥ж
сумарними коеф≥ц≥Їнтами народжуваност≥ та показниками поширенн¤
аборт≥в.
Ќароджуван≥сть в
”крањн≥, у 2001
ѕричини пад≥нн¤
народжуваност≥ не можна зводити лише до економ≥чних негаразд≥в, хоча
вони, безумовно, в≥д≥грають свою роль. ”загальненн¤ ≥снуючих
чинник≥в зниженн¤ народжуваност≥ даЇ п≥дстави виокремити так≥ групи:
економ≥чн≥, соц≥альн≥, психолог≥чн≥, ф≥з≥олог≥чн≥. «адоволенн¤
потреби в д≥т¤х, у материнств≥ ≥ батьк≥вств≥ конкуруЇ з низкою ≥нших
потреб, тим прост≥ших, чим нижчий р≥вень житт¤. якщо заможн≥ верстви
населенн¤ так чи ≥накше оц≥нюють витрати часу та грошей на
забезпеченн¤ майбутн≥м д≥т¤м необх≥дного ф≥зичного, розумового
розвитку та профес≥йноњ п≥дготовки ≥ пор≥внюють њх ≥з задоволенн¤м
власних потреб у розвитку та дозв≥лл≥, то б≥дн≥ враховують майже
елементарн≥ потреби в њж≥, од¤з≥, житл≥. Ќе сл≥д оч≥кувати, що з
п≥двищенн¤м р≥вн¤ житт¤ автоматично зросте ≥ народжуван≥сть. якби
зв'¤зок був таким простим, не в≥дбулос¤ б ≥стотного скороченн¤
народжуваност≥ в економ≥чно розвинених крањнах.
4.3. “енденц≥њ смертност≥ ≥
тривалост≥ житт¤
населенн¤
’оча з 2000 р.
в≥дбувс¤ певний злам тенденц≥й смертност≥, к≥льк≥сть померлих у 2002
р. все ще вища, н≥ж у 1989. ¬ир≥шальний вплив на ц≥ процеси зд≥йснюЇ
динам≥ка смертност≥ чолов≥к≥в (52,3% загальних зм≥н), у т.ч. город¤н
- 33,8% ≥ сел¤н - 18,5%. ¬плив зм≥н смертност≥ ж≥нок ви¤вивс¤ значно
меншим - 28,4%. —труктурн≥ зрушенн¤, головним чином стар≥нн¤
населенн¤, обумовили 19,3% загальних зм≥н.
јнал≥з впливу процесу урбан≥зац≥њ
на динам≥ку к≥лькост≥ померлих св≥дчить про пом≥тн≥шу роль коливань
смертност≥ м≥ського населенн¤ (вони обумовили 50% загальних зм≥н).
≥льк≥сть померлих,
тис. ос≥б
«а причинами смерт≥
структура смертност≥ маЇ такий вигл¤д: головн≥ втрати пов'¤зан≥ з
хворобами системи кровооб≥гу, новоутворенн¤ми, зовн≥шн≥ми причинами,
хворобами орган≥в диханн¤. ѕроте в≥д кожноњ з цих причин населенн¤
”крањни вмираЇ на к≥лька рок≥в ран≥ше, н≥ж населенн¤ в економ≥чно
розвинених крањнах.
—воЇр≥дним
≥ндикатором адаптац≥њ населенн¤ до нових соц≥ально-економ≥чних умов
бутт¤ Ї смертн≥сть в≥д зовн≥шн≥х д≥й. ѓњ показники зб≥льшилис¤ майже
у п≥втора раза, у т.ч. в≥д самогубств - на третину, а в≥д убивств -
на три чверт≥. Ќатом≥сть спостер≥гаЇтьс¤ пом≥тне зниженн¤ к≥лькост≥
летальних випадк≥в, пов'¤заних з транспортом - майже вдв≥ч≥, ≥
пов'¤заних з виробництвом - на три чверт≥. ѕередус≥м жертвами
зовн≥шн≥х д≥й стають чолов≥ки (њхн¤ смертн≥сть в≥д
зазначених
—ередн¤ оч≥кувана
тривал≥сть житт¤ при народженн≥,
рок≥в
причин майже
вп'¤теро вища пор≥вн¤но з ж≥нками) та мешканц≥ м≥ських поселень.
“руднощ≥ процесу адаптац≥њ
в≥дбилис¤ ≥ на зростанн≥ так званоњ соц≥ально детерм≥нованоњ
смертност≥, пов'¤заноњ з≥ зловживанн¤м алкоголю та тютюну,
туберкульозом, ¬≤Ћ\—Ќ≤ƒом та самогубствами.
ƒинам≥ка пов≥ковоњ смертност≥
певною м≥рою в≥дбиваЇ реакц≥ю населенн¤ р≥зних в≥кових груп на
посиленн¤ тиску економ≥чних, соц≥альних та ≥нших негаразд≥в,
пов'¤заних ≥з трансформац≥йними перетворенн¤ми.
оеф≥ц≥Їнти смертност≥
немовл¤т, %
—мертн≥сть немовл¤т
впродовж другоњ половини 90-х рр. систематично зменшуючись, у 2002
р. була на 18% нижче, н≥ж у 1990 р. ќсновною причиною позитивних
зм≥н стало пол≥пшенн¤ охорони здоров'¤ дитинства.
Ќайгостр≥шою демограф≥чною
проблемою ”крањни Ї неухильне ≥ поки що
неподолане зростанн¤ смертност≥
населенн¤ працездатного в≥ку. ѕрот¤гом 1989-2001 рр. ≥мов≥рн≥сть
прожити повн≥стю весь працездатний в≥к скоротилас¤ з 81% до 74%, у
т.ч. дл¤ чолов≥к≥в з 73% до 63%. —постер≥гаЇтьс¤ майже подв≥йне
зростанн¤ надлишкових смертей 40-р≥чних чолов≥к≥в в≥д нещасних
випадк≥в, отруЇнь ≥ травм, в≥д хвороб системи кровооб≥гу, орган≥в
диханн¤ ≥ травленн¤, ¤к≥ зазвичай асоц≥юютьс¤ з ф≥з≥олог≥чним
стар≥нн¤м. ѕоказники смертност≥ цього контингенту Ї найрухлив≥шими ≥
саме вони визначають динам≥ку середньоњ тривалост≥ житт¤ населенн¤.
—мертн≥сть населенн¤,
2001
ƒл¤ ”крањни
характерн≥ ≥стотн≥ розб≥жност≥ смертност≥ населенн¤, за ¤кими
реі≥они крањни можна об'Їднати у три групи. ƒо першоњ (з
найспри¤тлив≥шими показниками) належать «акарпатська,
≤вано-‘ранк≥вська, Ћьв≥вська, “ерно-п≥льська, ’мельницька,
„ерн≥вецька област≥ та м. ињв.
ƒруга група складаЇтьс¤ переважно
з областей центральноњ частини ”крањни: ¬≥нницькоњ, ¬олинськоњ,
∆итомирськоњ, «апор≥зькоњ, ињвськоњ, ѕолтавськоњ, –≥вненськоњ,
—умськоњ, ’арк≥вськоњ, „еркаськоњ. —юди ж належить також јвтономна
–еспубл≥ка рим. ƒл¤ другоњ групи характерн≥ середн≥ показники
смертност≥ та тривалост≥ житт¤ населенн¤.
” б≥льшост≥ областей п≥вдн¤ ≥
сходу ”крањни (трет¤ група - ƒн≥пропетровська, ƒонецька,
≥ровоградська, Ћуганська, ћиколањвська, ќдеська, ’ерсонська,
„ерн≥г≥вська област≥) параметри режиму смертност≥ Ї вкрай
неспри¤тливими. “ут середн¤ оч≥кувана тривал≥сть житт¤ при
народженн≥ на 1,47 року нижча, н≥ж загалом в ”крањн≥; в≥дм≥нност≥
цього показника за статтю найв≥дчутн≥ш≥; а частка тих, хто доживаЇ
до старост≥ - найменша. р≥м того, у 6 област¤х третьоњ групи, за
вин¤тком ƒн≥пропетровськоњ та ќдеськоњ, збер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до
зниженн¤ тривалост≥ житт¤ при народженн≥.
ќсоблив≥стю сучасноњ просторовоњ
динам≥ки тривалост≥ житт¤ в ”крањн≥ Ї перерозпод≥л меж традиц≥йних
демограф≥чних зон у широтному напр¤мку: поступове н≥велюванн¤
в≥дм≥нностей у напр¤мку "сх≥д-зах≥д" та њхнЇ зб≥льшенн¤ у напр¤мку
"п≥вн≥ч-п≥вдень".
5.
ћ≥грац≥йн≥ процеси
ѕрот¤гом
останнього дес¤тил≥тт¤ м≥грац≥йн≥ процеси в≥дбувалис¤ за нових
географ≥чних, правових та економ≥чних умов, пов'¤заних з виникненн¤м
нових незалежних держав, ринковими реформами, входженн¤м ”крањни до
м≥жнародноњ системи обм≥ну населенн¤м. ≤стотно зменшилас¤ к≥льк≥сть
м≥груючого населенн¤ (¤кщо наприк≥нц≥ 80-х р. цей показник становив
3,9 млн., то нин≥ - 1,6 млн.), зм≥нилас¤ його структура. –ан≥ше
б≥льш≥сть м≥грант≥в становила молодь, ¤ка абсолютно переважала у
навчальн≥й та трудов≥й м≥грац≥њ, перењздах у зв'¤зку з≥ службою в
арм≥њ. ¬ищою була частка чолов≥к≥в. Ќин≥ перењзди набули переважно
с≥мейного характеру, зб≥льшивс¤ середн≥й в≥к м≥грант≥в, статевий
склад став б≥льш р≥вном≥рним.
ѕонад половину вс≥х перењзд≥в
зд≥йснюЇтьс¤ всередин≥ реі≥он≥в ”крањни ≥ близько третини - м≥ж
ними, загальна м≥грац≥йна ≥нтенсивн≥сть зб≥льшуЇтьс¤ у напр¤мку ≥з
заходу на сх≥д. Ќайпотужн≥шими Ї м≥грац≥йн≥ потоки м≥ж сус≥дн≥ми
област¤ми. ќсновним рецип≥Їнтом у м≥жрег≥ональному обм≥н≥ населенн¤м
Ї м. ињв, причому його м≥грац≥йний прир≥ст зб≥льшуЇтьс¤: ¤кщо у
1995 р. в≥н становив 4,1 тис. ос≥б, то у 2001 р. - 15,4 тис. ос≥б.
ѕозитивне сальдо м≥жрег≥ональних м≥грац≥й спостер≥гаЇтьс¤ також на
’арк≥вщин≥, ƒн≥пропетровщин≥ та у м.—евастопол≥. «м≥нивс¤ характер
м≥грац≥йного обм≥ну м≥ж м≥стами та селами. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х
дес¤тир≥ч потужний в≥дплив с≥льського населенн¤ значно зменшивс¤.
≤стотно скоротилис¤ зовн≥шн≥
м≥грац≥њ. ќсновним партнером в обм≥н≥ населенн¤м дл¤ ”крањни
залишаЇтьс¤ реі≥он —Ќƒ, передус≥м –ос≥¤. ѕроте бурхлив≥ перем≥щенн¤
початку 90-х рр., що характеризувалис¤ масовою репатр≥ац≥Їю,
поверненн¤м депортованих, припливом б≥женц≥в з "гар¤чих точок",
зм≥нилис¤ в ц≥лому паритетною м≥грац≥Їю, обс¤ги ¤коњ у 2001 р. були
у с≥м раз≥в меншими, н≥ж на початку минулого дес¤тир≥чч¤.
¬ир≥шальним дл¤ м≥грац≥йного
зменшенн¤ населенн¤ стаЇ в≥д'њзд за меж≥ колишнього —–—–. ќсновною
його ознакою Ї "в≥дплив м≥зк≥в" - майже чверть вибулих мають вищу
осв≥ту, що на третину б≥льше, н≥ж серед ем≥грант≥в до крањн —Ќƒ та
Ѕалт≥њ. Ѕ≥льшим Ї також в≥дсоток ос≥б працездатного в≥ку, тобто
найактивн≥ших у репродуктивному та економ≥чному в≥дношенн≥. “ому
обумовлен≥ ем≥грац≥Їю опосередкован≥ демограф≥чн≥ втрати (через
п≥двищенн¤ р≥вн¤ стар≥нн¤, зменшенн¤ чисельност≥ народжених та
природного приросту) значно перевищують пр¤м≥. ѕоступово цей напр¤м
ем≥грац≥њ втрачаЇ етн≥чне забарвленн¤. якщо на початку
90-х р. Їврењ становили 61,2%
ем≥грант≥в, то 2001 р. - лише 18,1%, натом≥сть 49,2% - украњнц≥,
16,8% - рос≥¤ни.
ѕрир≥ст
(зменшенн¤) чисельност≥ населенн¤ за рахунок м≥грац≥њ м≥ж ”крањною
та крањнами —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ,
ос≥б
ќсновними центрами
т¤ж≥нн¤ залишаютьс¤ ≤зрањль, Ќ≥меччина, —Ўј. «ростанн¤ ем≥грац≥њ до
Ќ≥меччини (9,8 тис. ос≥б у 1995 р., 11,5 тис. ос≥б у 2001 р.)
в≥дбуваЇтьс¤ на тл≥ зниженн¤ рол≥ ≤зрањлю ≥ загального зменшенн¤
обс¤г≥в вињзду за меж≥ колишнього —–—– (у 2001 р. вињхало 36,5 тис.
ос≥б, що вдв≥ч≥ менше, н≥ж у 1991 р.). р≥м вичерпанн¤ ресурс≥в
етн≥чноњ ем≥грац≥њ, обмежувальноњ пол≥тики крањн в'њзду, така
ситуац≥¤ обумовлена також зд≥йсненн¤м права на в≥льне пересуванн¤,
що створило можлив≥сть дос¤гти основноњ мети ем≥грац≥њ - п≥двищенн¤
доход≥в через тимчасов≥ зароб≥тчанськ≥ поњздки за кордон. «а
експертними оц≥нками, у 2001 р. за межами ”крањни працювало
щонайменше 1 млн. украњнських громад¤н, хоча за спри¤нн¤ оф≥ц≥йних
украњнських посередницьких структур за кордоном було працевлаштовано
лише 36,3 тис. Ѕ≥льш≥сть вињжджають за туристичними чи приватними
в≥зами, працюють без необх≥дних дозвол≥в та контракт≥в, що часто
призводить до серйозних порушень њхн≥х прав.
≤мм≥грац≥¤ в ”крањну з-за меж
колишнього —–—– обмежуЇтьс¤ приблизно 5 тис. ос≥б на р≥к. у 2001 р.
в ”крањн≥ навчалис¤ 22,6 тис. ≥ноземних студент≥в, що на третину
менше, н≥ж 10 рок≥в тому; працювало 3,5 тис. ≥ноземц≥в; з'¤вилис¤
б≥женц≥ - 3 тис. ос≥б переважно афганц≥ та ≥нш≥ з 48 крањн св≥ту.
ѕритулок в ”крањн≥ отримали також понад 3 тис. жертв воЇнного
конфл≥кту з јбхаз≥њ.
“еритор≥¤
крањни активно використовувалас¤ дл¤ незаконного переправленн¤ людей
з де¤ких аз≥атських та африканських крањн до «ах≥дноњ ™вропи.
«авд¤ки ц≥леспр¤мованим заходам забезпеченн¤ охорони кордону,
передус≥м на його п≥вн≥чно-сх≥дн≥й д≥л¤нц≥, удосконаленню в≥зового
контролю цей негативний процес вдалос¤ припинити. ≥льк≥сть
затриманих на державному кордон≥ ”крањни значно скоротилас¤ ≥
становила 5422 ос≥б у 2000 р., 4621 ос≥б - у 2001 р., 2059 ос≥б - за
10 м≥с¤ц≥в 2002 р. проти 14546 ос≥б у 1999 р.).
“аким чином, ”крањна залишаЇтьс¤
майже не привабливою дл¤ ≥мм≥грант≥в, продовжуЇ в≥д≥гравати в
м≥жнародному обм≥н≥ населенн¤м роль крањни-донора.
6. ƒемограф≥чн≥ перспективи
”крањни
6.1. ќч≥куван≥
тенденц≥њ
народжуваност≥
«агальноЇвропейськ≥
тенденц≥њ народжуваност≥ не дають п≥дстав оч≥кувати ≥стотного
зб≥льшенн¤ сумарних коеф≥ц≥Їнт≥в народжуваност≥ впродовж наступних
10-15 рок≥в. ¬трати ненародженими внасл≥док еп≥дем≥њ ¬≤Ћ\—Ќ≤ƒу
прот¤гом 2003-2010 рр. можуть становити 100-200 тис. ” зв'¤зку з
тим, що негативн≥ тенденц≥њ у динам≥ц≥ народжуваност≥ посилюютьс¤,
ц≥ втрати матимуть суттЇвий вплив на формуванн¤ молодих покол≥нь.
“≥льки п≥сл¤ 2015 р. за умов зм≥ни репродуктивних настанов можна
розраховувати на п≥двищенн¤ цього показника до 1,35-1,45 у
розрахунку на одну ж≥нку. —л≥д п≥дкреслити, що ≥ такий вар≥ант
розвитку не забезпечуватиме нав≥ть просте зам≥щенн¤ покол≥нь.
ѕрогноз сумарного
коеф≥ц≥Їнта
народжуваност≥
ризовий стан
д≥тородноњ активност≥ населенн¤ даватиметьс¤ взнаки прот¤гом житт¤
багатьох покол≥нь на р≥вн≥ не лише с≥м'њ, а й усього сусп≥льства
(нав≥ть ¤кщо цей процес ≥ припинитьс¤). як насл≥док, у майбутньому
спостер≥гатиметьс¤ хвилепод≥бна динам≥ка чисельност≥ населенн¤ ≥
його в≥кових контингент≥в, що може перетворитис¤ на в≥дчутну
перепону в дос¤гненн≥ сталого розвитку крањни.
6.2. ќч≥куван≥ тенденц≥њ
смертност≥
’вилепод≥бний
характер тенденц≥й смертност≥ в ”крањн≥ впродовж принаймн≥
найближчих 25 рок≥в, значн≥ резерви зниженн¤ смертност≥ у
допрацездатних ≥ особливо працездатних в≥кових групах, адаптац≥¤
населенн¤ до нових соц≥ально-економ≥чних умов, подоланн¤ зат¤жноњ
економ≥чноњ кризи, усп≥хи медицини в л≥куванн≥ широкого кола
захворювань дають п≥дстави розраховувати на зниженн¤ ймов≥рност≥
смерт≥: прискорене зниженн¤ - смертност≥ немовл¤т (до 7,5-8%) ≥
д≥тей раннього в≥ку, вельми пом≥рне - ж≥нок 16-60 рок≥в (≥мов≥рн≥сть
померти, не доживши до 60 рок≥в, дл¤ 16-р≥чних д≥вчат скоротитьс¤ до
7-8%) ≥ населенн¤ старше 60 рок≥в. Ќайб≥льш≥ зрушенн¤ (¤к ≥ прот¤гом
останн≥х 50 рок≥в) оч≥куютьс¤ у смертност≥ чолов≥к≥в працездатного
в≥ку. ѕередбачаЇтьс¤, що ≥мов≥рн≥сть померти не доживши до 60 рок≥в
дл¤ 16-р≥чних юнак≥в у 2026 р. становитиме 16-21%. ѕрактично
смертн≥сть саме цього контингенту визначатиме загальний характер
тенденц≥й смертност≥ та тривалост≥ житт¤ населенн¤ ”крањни.
ризовий стан д≥тородноњ
активност≥ населенн¤ даватиметьс¤ взнаки прот¤гом житт¤ багатьох
покол≥нь на р≥вн≥ не лише с≥м'њ, а й усього сусп≥льства (нав≥ть ¤кщо
цей процес ≥ припинитьс¤). як насл≥док, у майбутньому
спостер≥гатиметьс¤ хвилепод≥бна динам≥ка чисельност≥ населенн¤ ≥
його в≥кових контингент≥в, що може перетворитис¤ на в≥дчутну
перепону в дос¤гненн≥ сталого розвитку крањни.
6.2. ќч≥куван≥ тенденц≥њ
смертност≥
’вилепод≥бний
характер тенденц≥й смертност≥ в ”крањн≥ впродовж принаймн≥
найближчих 25 рок≥в, значн≥ резерви зниженн¤ смертност≥ у
допрацездатних ≥ особливо працездатних в≥кових групах, адаптац≥¤
населенн¤ до нових соц≥ально-економ≥чних умов, подоланн¤ зат¤жноњ
економ≥чноњ кризи, усп≥хи медицини в л≥куванн≥ широкого кола
захворювань дають п≥дстави розраховувати на зниженн¤ ймов≥рност≥
смерт≥: прискорене зниженн¤ - смертност≥ немовл¤т (до 7,5-8%) ≥
д≥тей раннього в≥ку, вельми пом≥рне - ж≥нок 16-60 рок≥в (≥мов≥рн≥сть
померти, не доживши до 60 рок≥в, дл¤ 16-р≥чних д≥вчат скоротитьс¤ до
7-8%) ≥ населенн¤ старше 60 рок≥в. Ќайб≥льш≥ зрушенн¤ (¤к ≥ прот¤гом
останн≥х 50 рок≥в) оч≥куютьс¤ у смертност≥ чолов≥к≥в працездатного
в≥ку. ѕередбачаЇтьс¤, що ≥мов≥рн≥сть померти не доживши до 60 рок≥в
дл¤ 16-р≥чних юнак≥в у 2026 р. становитиме 16-21%. ѕрактично
смертн≥сть саме цього контингенту визначатиме загальний характер
тенденц≥й смертност≥ та тривалост≥ житт¤ населенн¤ ”крањни.
ѕрогноз середньоњ
оч≥куваноњ тривалост≥ житт¤ при народженн≥,
рок≥в
«а умови
безд≥¤льност≥ держави у сфер≥ економ≥чного забезпеченн¤ в≥дтворенн¤
населенн¤, в≥дсутност≥ належного розвитку систем охорони здоров'¤,
осв≥ти, культури поширюватимутьс¤ особливо серед молод≥ наркоман≥¤,
алкогол≥зм, туберкульоз, ¬≤Ћ\—Ќ≤ƒ, венеричн≥ та ≥нш≥ ≥нфекц≥йн≥
захворюванн¤. —мертн≥сть впродовж певного пер≥оду коливатиметьс¤ у
межах сучасного р≥вн¤. «а таких умов до 2026 р. ”крањна не≥стотно
перевищить т≥ показники тривалост≥ житт¤ населенн¤, ¤ких вже було
дос¤гнуто у середин≥ 80-х рок≥в.
ѕрогноз основних параметр≥в
режиму смертност≥ населенн¤ ”крањни до 2026 р.
6.3.
ќч≥куван≥ тенденц≥њ м≥грац≥й
населенн¤
«г≥дно з
песим≥стичним прогнозом за умови збереженн¤ на¤вних тенденц≥й
со-ц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни к≥льк≥сть ≥мм≥грант≥в з
пострад¤нських крањн залишатиметьс¤ сталою, ¤к ≥ масштаби вињзду до
цих держав. ¬ињзд до –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥ дещо зростатиме. «агальне
сальдо м≥грац≥й населенн¤ стаб≥л≥зуЇтьс¤ на р≥вн≥ близькому до
сучасного.
ѕрогноз сальдо
м≥грац≥й населенн¤, тис.
ќс≥б
«а оптим≥стичним
вар≥антом прогнозу, прот¤гом 2005-2015 рр. можлива ≥нтенсиф≥кац≥¤
поверненн¤ етн≥чних украњнц≥в та ран≥ше депортованих за нац≥ональною
ознакою з крањн колишнього —–—–. ўор≥чна к≥льк≥сть вибулих до
економ≥чно розвинених крањн поступово зменшуватиметьс¤, по-перше,
через вичерпанн¤ етн≥чноњ складовоњ цього потоку; по-друге,
внасл≥док пом'¤кшенн¤ д≥њ чинник≥в, ¤к≥ стимулюють в≥д'њзд;
по-третЇ, завд¤ки розширенню можливостей зд≥йсненн¤ зворотноњ
трудовоњ м≥грац≥њ до цих крањн без зм≥ни м≥сц¤ проживанн¤.
ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤ зробить ”крањну привабливою дл¤
м≥грант≥в з р≥зних рег≥он≥в св≥ту. —умарна к≥льк≥сть прибулих до
”крањни перевищить чисельн≥сть вибулих уже всередин≥ цього
дес¤тил≥тт¤. ѕозитивне сальдо м≥грац≥й населенн¤ пост≥йно зростатиме
≥ дос¤гне 55-60 тис. ос≥б у 2026 р., а коеф≥ц≥Їнт ≥нтенсивност≥
м≥грац≥й зросте з тепер≥шн≥х 2,8 до 3,0-3,8%.
6.4. ѕрогноз чисельност≥ та
складу населенн¤
¬ичерпанн¤
потенц≥алу демограф≥чного зростанн¤ ”крањни визначаЇ неможлив≥сть
найближчим часом не лише розширеного, а й простого в≥дтворенн¤
населенн¤. Ќав≥ть за умови зб≥льшенн¤ народжуваност≥ до найвищого в
сучасн≥й ™вроп≥ р≥вн¤ (2 дитини на ж≥нку) ≥ зменшенн¤ смертност≥ до
найнижчого у св≥т≥ р≥вн¤ (середн¤ оч≥кувана тривал≥сть житт¤ при
народженн≥ - 80 рок≥в) прот¤гом найближчого дес¤тил≥тт¤ чисельн≥сть
населенн¤ ”крањни неухильно скорочуватиметьс¤.
ѕрогноз чисельност≥
населенн¤, тис.ос≥б
ќсновн≥ параметри
демограф≥чного прогнозу, тис. ос≥б на початок
року
«а оптим≥стичним
вар≥антом прогнозу до 2026 р. загальна чисельн≥сть населенн¤ ”крањни
скоротитьс¤ до 43,3 млн. ос≥б, а за песим≥стичним - до 40,4.
«агальн≥ параметри демограф≥чного
руху зм≥нюватимутьс¤ в≥дпов≥дно до коливанн¤ к≥лькост≥ народжених,
померлих ≥ загальноњ к≥лькост≥ населенн¤. ƒепопул¤ц≥¤, ≥мов≥рно,
дещо послаблюватиметьс¤ прот¤гом першого дес¤тир≥чч¤ ’’≤ ст. (за
оптим≥стичним вар≥антом - до середини другого дес¤тир≥чч¤) завд¤ки
вступу до найб≥льш активного репродуктивного в≥ку когорти народжених
у середин≥ 80-х рок≥в (останнього пер≥оду ≥стотного п≥двищенн¤
народжуваност≥ в ”крањн≥). « цього часу р≥зниц¤ м≥ж к≥льк≥стю
померлих та народжених неминуче зростатиме.
6.5. ѕерспективи
демограф≥чного стар≥нн¤
ѕ≥сл¤ в≥дносно
короткого пер≥оду, коли 60-р≥чну межу переходитимуть нечисленн≥
покол≥нн¤ воЇнних рок≥в народженн¤, процес стар≥нн¤
подовжуватиметьс¤ через низьку народжуван≥сть ≥ зростанн¤ середньоњ
тривалост≥ житт¤, зокрема ≥ в старших в≥кових групах. ” селах цей
процес розвиватиметьс¤ пов≥льн≥ше, ≥ на початок 2011 р. його
показники в м≥ських поселенн¤х ≥ с≥льськ≥й м≥сцевост≥ майже
зр≥вн¤ютьс¤. ѕ≥сл¤ цього в селах р≥вень стар≥нн¤ знижуватиметьс¤, а
в м≥стах - п≥двищуватиметьс¤, ≥ до 2026 р. в м≥стах стане ≥стотно
вищим, н≥ж у селах. ¬≥дпов≥дно неминуче зростатимуть р≥вн≥
навантаженн¤ населенн¤ працездатного в≥ку, що викликатиме низку
соц≥ально-економ≥чних проблем, ¤к≥ вимагатимуть посиленоњ уваги
орган≥в влади.
ѕитома вага
населенн¤ у в≥ц≥ 60 рок≥в ≥ старше в загальн≥й його чисельност≥,
%
7. ќсновн≥ напр¤ми
нац≥ональноњ демограф≥чноњ пол≥тики
—тратег≥чне
значенн¤ демограф≥чного фактора маЇ неперес≥чне значенн¤ дл¤
майбутнього розвитку держави. “ому у практику державного управл≥нн¤
необх≥д-но запровадити принципи ор≥Їнтац≥њ розвитку крањни,
передус≥м на ≥нтереси населенн¤ та с≥м'њ, на забезпеченн¤ умов њх
всеб≥чного розвитку ≥ реал≥зац≥њ. ÷ентральну роль у цьому мають
в≥д≥гравати:
- подоланн¤
б≥дност≥, запоб≥ганн¤ розвитков≥ хрон≥чноњ та успадкованоњ б≥дност≥
на основ≥ зростанн¤ доход≥в та р≥вн¤ житт¤ всього населенн¤;
- глибоке реформуванн¤ сфери
прац≥, оск≥льки саме тут формуютьс¤ пров≥дн≥ важел≥ репродуктивних ≥
м≥грац≥йних настанов, в≥тальноњ повед≥нки, здорового способу житт¤;
- забезпеченн¤ ефективноњ
зайн¤т≥ст≥, ¤ка маЇ стати над≥йною гарант≥Їю належного р≥вн¤ житт¤
не т≥льки дл¤ самого працюючого, а ≥ дл¤ його утриманц≥в.
7.1. ѕол≥пшенн¤ здоров'¤ та
зниженн¤ смертност≥
населенн¤
ќсновною
складовою демограф≥чноњ пол≥тики маЇ бути збереженн¤ ≥ пол≥пшенн¤
здоров'¤ населенн¤ ¤к одного з найважлив≥ших пр≥оритет≥в нац≥њ, що
дбаЇ про своЇ сучасне ≥ майбутнЇ. ÷е спри¤тиме не т≥льки зниженню
смертност≥ та в≥дпов≥д-ному пом'¤кшенню депопул¤ц≥њ, але й
загальному благополуччю сусп≥льства, гуман≥зац≥њ його розвитку.
«авданн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни та м≥сцевих орган≥в влади:
- гарантувати належне ф≥нансуванн¤
та виконанн¤ ≥снуючих програм реформуванн¤ системи охорони здоров'¤
населенн¤;
- забезпечити повну ≥
ефективну ≥мун≥зац≥ю д≥тей та п≥дл≥тк≥в; в≥дновити практику
проф≥лактичних огл¤д≥в населенн¤;
- вжити результативних заход≥в
щодо запоб≥ганн¤ поширенню таких соц≥альних захворювань, ¤к
туберкульоз та ¬≤Ћ\—Ќ≤ƒ;
-
розробити ≥ зд≥йснити комплекс заход≥в щодо пол≥пшенн¤ умов прац≥ ≥з
дотриманн¤м вимог њњ охорони;
-
спри¤ти створенню профес≥йних пенс≥йних фонд≥в ≥ перенесенню на них
обов'¤зк≥в ф≥нансуванн¤ дострокових пенс≥й, п≥дставою дл¤ ¤ких Ї
прац¤ у шк≥дливих та т¤жких умовах;
- забезпечити зменшенн¤ к≥лькост≥
ƒ“ѕ та зниженн¤ смертност≥ в≥д них;
- задовольнити все населенн¤
крањни (незалежно в≥д м≥сц¤ проживанн¤) ¤к≥сною питною водою;
- утворити д≥Їв≥ механ≥зми, ¤к≥ б
≥стотно обмежили можливост≥ надходженн¤ до торговельноњ мереж≥ та
п≥дприЇмств громадського харчуванн¤ не¤к≥сних продукт≥в,
виготовлених з порушенн¤м технолог≥чних вимог, та њх реал≥зац≥њ з
порушенн¤м терм≥ну њх використанн¤ тощо;
- з метою скороченн¤ масштаб≥в
пал≥нн¤ та надм≥рного вживанн¤ алкоголю заборонити рекламу пал≥нн¤
та алкоголю, встановити д≥Ївий контроль за продажем алкогольних та
тютюнових вироб≥в неповнол≥тн≥м, розвивати пропаганду та економ≥чне
стимулюванн¤ здорового способу житт¤.
7.2. ѕол≥пшенн¤ умов
розвитку с≥м'њ та д≥тородноњ функц≥њ
населенн¤
«аходи,
спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ народжуваност≥, диференц≥юютьс¤ залежно в≥д
характеру та терм≥ну њх реал≥зац≥њ. ¬ економ≥чн≥й сфер≥ необх≥дно:
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни:
- до 2007 р. поступово п≥двищити
розм≥ри допомоги с≥м'¤м на д≥тей до р≥вн¤ м≥н≥мальноњ зарплати;
- п≥д час реформуванн¤ системи
оплати прац≥ у бюджетн≥й сфер≥ передбачити у њњ склад≥ витрати на
вихованн¤ здорових д≥тей та њхню осв≥ту.
ћ≥сцевим органам влади:
- забезпечити поддальший
розвиток системи наданн¤ житлових ≥ споживчих кредит≥в молодим
с≥м'¤м ≥з частковим њх погашенн¤м при народженн≥ дитини;
- спри¤ти модерн≥зац≥њ та розвитку
на ¤к≥сно новому р≥вн≥ системи дит¤чого дошк≥льного вихованн¤ ≥
ранньоњ осв≥ти д≥тей, п≥двищенню ¤кост≥ обслуговуванн¤, використанню
нових форм орган≥зац≥њ роботи на засадах р≥зних форм власност≥.
7.3. ѕом'¤кшенн¤ негативних
насл≥дк≥в процесу
стар≥нн¤
ќсновним завданн¤м
у ц≥й сфер≥ маЇ бути максимально повне використанн¤ життЇвого
досв≥ду л≥тн≥х людей, створенн¤ дл¤ них умов г≥дного житт¤.
ѕроведенн¤ такого важливого заходу, ¤к реформуванн¤ пенс≥йноњ
системи, недостатньо дл¤ вир≥шенн¤ проблеми. ” зв'¤зку з цим
доц≥льно:
¬ерховн≥й –ад≥
”крањни:
- прийн¤ти весь
комплекс законодавчих акт≥в щодо запровадженн¤ у повному обс¤з≥
реформи системи пенс≥йного забезпеченн¤;
- передбачити можливост≥ захисту
права на працю впродовж перших п'¤ти рок≥в пенс≥йного в≥ку за умови
в≥дкладенн¤ права отриманн¤ пенс≥њ.
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та
м≥сцевим органам влади:
-
створити належну систему соц≥ального обслуговуванн¤ ос≥б похилого
в≥ку ≥ забезпечити його доступн≥сть незалежно в≥д м≥сц¤ проживанн¤;
- спри¤ти п≥дтримц≥ здоров'¤ в
старост≥; забезпечити доступн≥сть ¤к≥сноњ д≥агностики та л≥куванн¤;
- передбачити п≥дготовку фах≥вц≥в
з геронтолог≥њ й запровадженн¤ в≥дпов≥дних посад у л≥кувальних
закладах;
- залучити засоби
масовоњ ≥нформац≥њ до подоланн¤ стереотипу л≥тньоњ людини ¤к
безпорадного, незд≥бного до творчого процесу споживача сусп≥льних
ресурс≥в, створювати ≥ п≥дтримувати у сусп≥льств≥ ≥м≥дж л≥тньоњ
людини ¤к творчого нос≥¤ потужного ≥нтелектуального ≥ духовного
потенц≥алу.
7.4. ћ≥грац≥йна
пол≥тика
«а умов
практичного вичерпанн¤ потенц≥алу демограф≥чного зростанн¤ чи не
Їдиною можлив≥стю зб≥льшенн¤ загальноњ к≥лькост≥ населенн¤ ”крањни
залишаЇтьс¤ активна м≥грац≥йна пол≥тика. —аме м≥грац≥йний приплив
може компенсувати природне зменшенн¤ населенн¤ ≥ забезпечити
збалансуванн¤ статево-в≥ковоњ структури населенн¤. ќднак
демограф≥чний деф≥цит в ”крањн≥ наст≥льки значний, що за масштаб≥в
м≥грац≥њ, необх≥дних дл¤ його покритт¤, може виникнути небезпека
порушенн¤ Їдност≥ та внутр≥шньоњ р≥вноваги сусп≥льства, труднощ≥
взаЇмоадаптац≥њ кор≥нного ≥ прибулого населенн¤. ќдним ≥з шл¤х≥в
вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми Ї ≥мм≥грац≥¤ етн≥чних украњнц≥в, вих≥дц≥в з
”крањни ≥нших нац≥ональностей.
ƒос¤гненню ц≥Їњ ж мети спри¤тиме
створенн¤ умов дл¤ поверненн¤ прац≥вник≥в-м≥грант≥в на батьк≥вщину
шл¤хом захисту њхн≥х прав на роботу за кордоном, працевлаштуванн¤ та
започаткуванн¤ малого б≥знесу на батьк≥вщин≥. Ќеобх≥дно вир≥шувати
проблему скороченн¤ м≥грац≥йного в≥дпливу населенн¤ ”крањни за
кордон. ÷е спри¤тиме не т≥льки ≥ нав≥ть не ст≥льки зменшенню
депопул¤ц≥њ, ск≥льки забезпечить пол≥пшенн¤ ¤к≥сних характеристик
населенн¤.
Ќа час≥ також
запровадженн¤ ≥нтеграц≥йних програм дл¤ р≥зних категор≥й
≥мм≥грант≥в, розробка механ≥зм≥в легал≥зац≥њ частини ≥мм≥грант≥в на
гуман≥тарних п≥дставах, формуванн¤ у сусп≥льств≥ толерантного
ставленн¤ до м≥грант≥в, пост≥йний мон≥торинг, глибок≥ науков≥
досл≥дженн¤ м≥грац≥й. ” зв'¤зку з цим необх≥дно:
¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни:
- вивчити питанн¤ щодо участ≥
”крањни у м≥жнародних механ≥змах захисту прав прац≥вник≥в-м≥грант≥в,
приЇднатис¤ до в≥дпов≥дних конвенц≥й ћќѕ, статей ™вропейськоњ
—оц≥альноњ ’арт≥њ (оновленоњ) та ратиф≥кувати цей документ.
¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни та
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни:
-
забезпечити розробку та прийн¤тт¤ ƒержавноњ м≥грац≥йноњ програми, де
передбачити, зокрема, заходи щодо спри¤нн¤ репатр≥ац≥њ етн≥чних
украњнц≥в ≥ депортованих народ≥в, розробити програму ≥нтеграц≥њ
б≥женц≥в в украњнське сусп≥льство, удосконалити в≥дпов≥дн≥ статт≥
законодавства.
аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни:
-
≥нтенсиф≥кувати зусилл¤ щодо п≥дписанн¤ угод про працевлаштуванн¤ з
крањнами-споживачами украњнськоњ робочоњ сили, у т.ч. про сезонне
праце-влаштуванн¤, стажуванн¤ тощо;
- актив≥зувати захист ≥нтерес≥в
громад¤н ”крањни за кордоном шл¤хом впровадженн¤ спец≥альних посад у
дипломатичних та консульських представництвах за кордоном у крањнах
призначенн¤ м≥грант≥в, створенн¤ спец≥альних приймалень,
забезпеченн¤ юридичних консультац≥й.
7.5. ≤нформац≥йне та
наукове забезпеченн¤ демограф≥чноњ
пол≥тики
‘ормуванн¤
нац≥ональноњ демограф≥чноњ пол≥тики потребуЇ над≥йноњ ≥нформац≥йноњ
бази. ¬она необх≥дна дл¤ досл≥дженн¤ демограф≥чних процес≥в ≥
чинник≥в, що зумовлюють њхню динам≥ку. Ѕез њњ результат≥в неможливо
створити над≥йн≥ науков≥ п≥двалини демограф≥чноњ пол≥тики. ÷е
потребуЇ зд≥йсненн¤ таких крок≥в:
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни:
- розширити програму запис≥в акт≥в
громад¤нського стану ≥ програму њхньоњ розробки дл¤ того, щоб
поточна демограф≥чна статистика у поЇднанн≥ з даними ¬сеукрањнського
перепису населенн¤ стала над≥йною ≥нформац≥йною базою досл≥дженн¤
проблем демограф≥чноњ кризи ≥ розробки заход≥в демограф≥чноњ
пол≥тики.
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни, Ќац≥ональн≥й академ≥њ наук та ƒержкомстату:
- налагодити пост≥йний мон≥торинг
демограф≥чних процес≥в;
-
розгорнути д≥¤льн≥сть новоутвореного ≤нституту демограф≥њ та
соц≥альних досл≥джень ЌјЌ ”крањни, надавши необх≥дне прим≥щенн¤, та
розширити масштаби демограф≥чних досл≥джень, забезпечити необх≥дний
науковий супров≥д демограф≥чноњ пол≥тики, зд≥йснювати розробку
пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ заход≥в актив≥зац≥њ нац≥ональноњ
демограф≥чноњ пол≥тики, проводити демограф≥чну експертизу
законодавчих ≥ нормативних зм≥н, систематично розробл¤ти
демограф≥чн≥ прогнози;
- провести
узагальненн¤ матер≥ал≥в ¬сеукрањнського перепису населенн¤ 2001 р.;
- забезпечити систематичне
висв≥тленн¤ у засобах масовоњ ≥нформац≥њ розвитку демограф≥чних,
зокрема м≥грац≥йних, процес≥в, становища б≥женц≥в та м≥грант≥в тощо.
Ќезважаючи на певн≥ позитивн≥
зрушенн¤, демограф≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥ залишаЇтьс¤ складною.
¬≥дсутн≥ об'Їктивн≥ п≥дстави призупиненн¤ ≥снуючоњ тенденц≥њ
скороченн¤ загальноњ чисельност≥ населенн¤. ” ц≥й ситуац≥њ напр¤ми
демо-граф≥чноњ пол≥тики держави мають спр¤мовуватис¤ передус≥м на
п≥двищенн¤ р≥вн¤ та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ житт¤ населенн¤. јкценти варто
робити не на к≥льк≥сних, а на ¤к≥сних параметрах демограф≥чного
в≥дтворенн¤. Ќеобх≥дно сконцентрувати зусилл¤ на вир≥шенн≥ поточних
≥ стратег≥чних завдань - економ≥чному забезпеченн≥ в≥дтворенн¤
населенн¤, належному соц≥альному захисту с≥мей з д≥тьми та ос≥б
похилого в≥ку, пол≥пшенн≥ еколог≥чноњ ситуац≥њ, зниженн≥ виробничого
та побутового (передус≥м, пов'¤заного з транспортом) травматизму,
попул¤ризац≥њ здорового способу житт¤ (зниженн≥ масштаб≥в
тютюнопал≥нн¤, особливо серед молод≥, формуванн≥ культури вживанн¤
алкогольних напоњв), забезпеченн≥ доступност≥ ¤к≥сноњ медичноњ
допомоги та осв≥ти, що, зрештою, стане вагомим п≥дгрунт¤м дл¤
переходу до сучасного режиму в≥дтворенн¤ населенн¤ ≥ п≥двищенн¤
тривалост≥ повноц≥нного активного його житт¤.
Ќац≥ональний ≥нститут стратег≥чних досл≥джень
http://www.gmdh.net
¬ернутись
?