|
|
 |
| Ганна Герман показала нутрощі своєї "сільської хати" |
| Депутатка Партії регіонів Ганна Герман подробиці своїх ранків не приховує. Окрім того, соратниця Януковича запустила журналістів зі свого "сільського обійстя" до самої заміської "хати" і запевнила, що до КДБ не має жодного стосунку....... |
| Спадщина забутих предків |
| В музеї-заповіднику «Дівнoгiр’я», що розташований в Лiскiнському районi Воронезької областi Росiї, відкрилася нова експозиція - «Подвір'я українських переселенців». 12 червня 2008 року тут, на березі Дону, пройшло фольклорне свято, яке представило новий музейний об'єкт багаточисельним гостям...... |
| Обдарована щедротами Всевишнього |
В оселі американської українки з Чикаго (штат Іллінойс) Ганни Дахно відновилася ікона Божої Матері. З того часу біля чудодійної ікони побувало багато людей і, помолившись біля неї, отримали зцілення.Понад десять років тому ікону з потемнілим ликом Божої Матері хтось викинув із одного з чиказьких храмів. Пані Ганна, знайшовши її, принесла додому і повісила у своїй кімнаті. Одного разу, переставляючи квіти, за якими висіла ікона, жінка ледве не знепритомніла від здивування: колись майже чорне обличчя Божої Матері випромінювало яскраве сонячне світло......
|
| Ой, не ріж косу… |
Ще напівсонний ранок, як завжди, першою благословила мати. Вона тихою ходою нітилась по хаті, тяжко позіхала, пораючись біля печі. Для матері ранок настав ще вдосвіта, - вона підгрібала залишки жару в печі, сновигаючи чавунами та кочергами. В тому напівзотлілому жаровинні пеклися «солодощі», - з півдесятка білих цукрових бурячинь. Там же, у печі, умлівали борщ та каша. Поросяті та іншій худобі варили у‘тій хаті. З двору чувся голодний ґвалт качок та гусей, нагадуючи Оксані, що почався новий день. Пора і їй, Оксанці, долучатися до роботи. І так кожного дня. Оксанка хоч і знала на світі тільки тих своїх 18 весен, та все ж встигло набриднути їй оте сільське, як вона сама вважала, марнотрудне життя......
|
| Пропозиції щодо патріотичного виховання української молоді поза площиною навчальних програм та методик |
Десь, напевно, у 2005-му році, потрапила мені до рук українська газета, в якій були оприлюднені підсумки опитування, яке одночасно проводилось у всіх регіонах України. Назва публікації була така: «Невтішне опитування». Опитування те дійсно було невтішним, а й навіть дуже сумним. Читання цього матеріалу мене, мало сказати, дряпнуло за душу, – воно мене буквально підкосило і підбурило до роздумів, які і по сьогодні переорюють мою свідомість і примушують ще і ще раз сумувати над трагічною долею мого Вкраїнського народу......
|
| Не дурімо самі себе… |
Розмислом до обрання мною цієї теми послугувала певна низка спостережень з нашого українського життя – як в самій Україні, так і української Громади Росії ...
|
| Відгук на статтю в газеті “Шлях перемоги» Муляж малоросійського більма на українській телемережі і поза нею… |
Беру до рук газету «Щлях перемоги» за №49 від 5 грудня 2007 року. Рубрика – «Погляд», а відтак натрапляю на обґрунтування погляду свого абсолютного однодумця, та ще й земляка-донбасівця, тобто автора статті, Станіслава Федорчука. Назва статті: «Великі «українці»» Такі міркування варто почитати кожному, але мені ця тема дряпає вже давно, отож вдаюсь до дискусії і висловлюю свій особистий погляд на стан речей в цьому, не побоюсь такого визначення, - національному питанні.....
|
| ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПОЛІЕТНІЧНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ |
В умовах поліетнічності суспільства інтенсивність міжетнічної інтеграції значною мірою визначається успішністю формування позитивної етнокультурної компліментарності. Таке поєднання передбачає насамперед взаємодію різних етнокультурних груп і добровільну адаптацію до їхніх потреб інституцій даного суспільства. Звичайно, на шляху міжетнічної інтеграції виникає чимало труднощів, проте, їх може бути набагато більше у випадку прагнення груп до етнокультурної ізоляції.....
|
| Розкошуймо в її саду... |
Я — пересічний носій української мови, простіше — українка. З тих, хто цією обставиною гордий! Я цим щаслива. Мій вік дає мені право говорити подібні слова не заради пафосу, а щиро. З повним переконанням. Оскільки це є сутністю нормальної особи. Я люблю свою мову! Я дуже люблю землю, де народилась і живу. Я люблю Україну! І люблю українців. І весь наш життєвий уклад: ментальність, традиції, звичаї, фольклор, побут, одяг і все, чим живуть українці.......
|
| Освіта українського зарубіжжя як фактор збереження етнонаціональної ідентичності |
Сьогодні питання освіти молодого покоління стають пріоритетними не лише для самої держави України, вони набувають особливого значення й в контексті розвитку взаємин між українською діаспорою та її історичною батьківщиною. Це набуває актуальності саме тепер, в час, коли міняється стратегія розвитку нашої держави, її стосунки з країнами у світовому просторі, а також простежуються зміни у взаєминах зі світовим українством......
|
|
Можете надіслати свою статтю: |
|
